Дотримання прав інтелектуальної власності на сорт рослин
Право інтелектуальної власності на сорт рослин становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин та майнові права інтелектуальної власності (ІВ) на сорт рослин.
Майнові і особисті немайнові відносини, що виникають у зв’язку з набуттям, здійсненням та захистом прав інтелектуальної власності на сорти рослин регулюються Законом України «Про охорону прав на сорти рослин».
Відповідно до ст. 485 Цивільного кодексу України та ст. 10 вище зазначеного закону, право інтелектуальної власності на сорт рослин становлять:
1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, засвідчені свідоцтвом про авторство на сорт рослин (належать автору сорту і охороняються безстроково);
2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, засвідчені патентом на сорт рослин (набирають чинності з дати сплати державного мита за їх виникнення);
3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, засвідчене свідоцтвом про державною реєстрацію сорту рослин (набирає чинності з дати сплати збору за його виникнення).
В Україні права на сорт набуваються шляхом подання до Міністерства аграрної політики та продовольства України заявки, експертизи заявки та державної реєстрації прав.
Право на подання заявки на сорт має особа, яка визначена статтями 16, 17, 18, 19 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».
У разі відповідності за результатами кваліфікаційної експертизи заявленого сорту вимогам Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» Мінагрополітики приймається рішення про виникнення прав на сорт. На підставі такого рішення здійснюється державна реєстрація майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.
В десятиденний строк від дати державної реєстрації прав на сорт авторові (авторам) видається свідоцтво про авторство на сорт рослин, а заявникові – патент на сорт рослин і свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин.
Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин є право володільця патенту на використання сорту та виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту іншими особами, яке полягає в тому, що ніхто без дозволу володільця патенту не може здійснювати щодо посадкового матеріалу такі дії:
- виробництво та відтворення (з метою розмноження);
- доведення до кондиції з метою розмноження;
- пропонування до продажу;
- продаж або інший комерційний обіг;
- вивезення за межі митної території України;
- ввезення на митну територію України;
- зберігання для будь-яких перелічених вище цілей.
Майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин є право його володільця на поширення сорту і на дозвіл чи заборону поширення сорту іншими особами, яке полягає в тому, що без дозволу власника свідоцтва про державну реєстрацію сорту рослин не можуть здійснюватися щодо посадкового матеріалу сорту такі дії:
- пропонування до продажу;
- продаж або інший комерційний обіг;
- зберігання для будь-яких перелічених вище цілей.
Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав. Після завершення строку чинності майнових прав цей сорт стає суспільним надбанням і його може вільно використовувати будь-яка особа.
Право на поширення сорту рослин діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону.
Привласнення авторства та/або вчинення будь-яких дій по відношенню до сорту без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на цей сорт вважаються порушенням прав на сорт рослин та тягнуть за собою відповідальність згідно із законами України!
Головний спеціаліст відділу контролю
у сфері насінництва та розсадництва
Управління фітосанітарної безпеки ,
контролю у сфері насінництва та розсадництва
Головного управління Держпродспоживслужби
в Одеській області Ольга НІКОРЧУК
