ПРО ВОДУ
та її безперебійне постачання мешканцям Захарівки – одна із найактуальніших тем минулих днів серед людей. Але все позаду, - ми пройшли ще одне випробовування. Доставлений насос, сучасний і потужний, фахівці одразу почали встановлювати, а вже вчора ввечері відключення води не було. На даний час вода постачається, має належний тиск. На окремих ділянках вулиць, на жаль, зафіксовані повітряні пробки в трубах, їх наразі усувають. Здавалось би усе налагоджується, все добре. Але… несанкціоновані поливи тривають. Певне усі добре розуміють, що з настанням весняно-літньої посухи «дбайливі» господарі (для себе особисто) поливають городи, а насоси працюють на межі своїх можливостей. Попереджували, роз’яснювали, прохали неодноразово, але… Значить насоси будуть горіти і далі??
Існує ще одна проблема – величезні суми боргу мешканців Захарівки. Як з цим бути? Чому одні господарі сплачують вчасно і добросовісно, інші дозволяють собі користуватися водою, споживати у необхідній кількості та регулярно полити городи, а заплатити – зась. Ось такі, невтішні, роздуми про воду.
Звісно, селищна рада й надалі буде створювати належні умови для безперебійного водопостачання - вчасні ремонти окремих ділянок водомережі та вуличних криниць, заміни вузлів та кранів, придбання нових потужних резервних насосів тощо. Але ж це «гра в одні ворота». Слід і нам усім жителям громади й кожному з нас брати на себе відповідальність, дбати про громадське, суспільне майно. Маємо зрозуміти, що від кожного залежить спільний добробут, порядок і комфорт. Не буде ладу, коли житимемо по принципу «лебідь, щука і рак». Виголошувати лозунги, габзувати, критикувати – усі ми мастаки. Хочемо ж жити за європейським рівнем. А самі?? То ж, певне, слід почати КОЖНОМУ ІЗ СЕБЕ…
Разом з тим, нині, в час війни слід стократ бережливо ставитись до майна, усвідомлюючи, що переважна частина коштів держави направлена в армію, в обороноздатність держави, в Перемогу. То ж бережімо те, що маємо!!
