ПівденнеміжрегіональнеуправлінняДержавноїслужби з питаньпраці
У рубриці#ЗАПИТАННЯ_ВІДПОВІДІрозглядаємо, чиправомірним буде звільненняпрацівника за власнимбажаннямпід час тимчасовоїнепрацездатності?
Законодавство про працючіткорозрізняєзвільнення з ініціативироботодавця та звільнення з ініціативипрацівника.
За мирнихчасів, відповідно до частинитретьоїстатті 40 КЗпПУкраїни, не допускалось звільненняпрацівника з ініціативироботодавця в періодйоготимчасовоїнепрацездатності.
У періоддіївоєнного стану, згіднозістаттею 5 Закону Українивід 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організаціютрудовихвідносин в умовахвоєнного стану», допускаєтьсязвільненняпрацівника з ініціативироботодавця у періодйоготимчасовоїнепрацездатностііззазначеннямдатизвільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінченнятимчасовоїнепрацездатності, зазначеним у документі про тимчасовунепрацездатність.
Разом з цим, звільнення в періодтимчасовоїнепрацездатності з іншихпідстав, які не маютьвідношення до ініціативироботодавця, зокрема за власнимбажаннямані за мирнихчасів, ані в періоддіївоєнного стану, законодавством про працю не заборонено.
Так, згідно з вимогамистатті 38 КЗпПУкраїни, яка регламентує порядок розірвання трудового договору з ініціативипрацівника, працівникмає право розірватитрудовийдоговір, укладений на невизначений строк, попередивши про цероботодавцяписьмово за два тижні. При цьому, у ційнормі чинного законодавствавідсутня заборона на звільненняпрацівника у періодйоготимчасовоїнепрацездатності.
Отже, звільненняпрацівника за йогобажаннямпід час тимчасовоїнепрацездатностізаконодавством про працю не заборонено й відповідно, роботодавецьмає право звільнитипрацівника за власнимбажаннямпід час лікарняного.
Якщо дата звільненняпрацівника припала на час перебуванняйого на лікарняному, і працівник при цьому не відкликав свою заяву про звільнення, роботодавецьзвільняєпрацівникатією датою, яку працівниквказав у заяві про звільненняабо ж післяспливудвотижневого строку попередження.
