ДЕ ВЗЯТИ СЛІЗ, ЩОБ ВИПЛАКАТИ ГОРЕ? ДЕ ВЗЯТИ СЛІЗ, ЩОБ ВИПЛАКАТИ БІЛЬ?
Страшне горе зайшло до Глибокого Яру, сьогодні усім селом проводжали на вічний спочинок Героя, Воїна, Солдата Сергія Миколайовича Квіснікевича. Із самих початків страшної війни, із 25-го лютого 2022 року Сергій став до лав ЗСУ й відтоді нещадно бив і громив ворога в боях. В останньому бою поблизу н.п. Роботине на Запорізькому напрямку отримав важкі поранення, лікувався в госпіталі, проходив реабілітацію. Від командування мав подяки та відзначення, цінував дружбу, бойове братерство, завжди вмів підставити плече допомоги побратимам. Війна добряче гартувала Сергія…
А нещодавно прибув додому у довгождану відпустку. Щиро радів зустрічі з матусею Ольгою Ярославівною, єдиним синочком Іванком, братом Віталієм, тішився спілкуванням із односельцями та друзями. На жаль, трагічна смерть, тут на батьківщині, обірвала життя Сергія.
Відтепер йому назавжди 36.
Захарівщина втратила свого земляка, Україна втратила патріота, солдата гранатометника стрілецької роти в/ч А7341.
Тут у Глибокоярі зростав, навчався й мужнів, на очах односельців, був гарною людиною – чесним, турботливим, справедливим й трудолюбивим хлопчиною. Закінчивши школу і Фрунзівське ПТУ, працював трактористом, любив землю, знав і розумів тонкощі хліборобської справи. Сергій любив життя, любив людей, любив Україну.
«Усі ми переповнені горем. Від виконкому, від депутатського корпусу, від себе особисто висловлюємо щирі співчуття з приводу величезного горя – втрати доброго сина й батька, гарного брата, вірного товариша, друга, побратима, однокласника. Добрий, щирий і сильний духом – таким його знали односельці, таким його запам’ятали побратими, таким він назавжди залишиться в нашій пам'яті. Віддаймо солдату-захиснику Сергію Миколайовичу Кваснікевичу честь і шану та схилімо голови у сердечній молитві за його чисту душу. Слава Герою! Слава Україні!» виголосив у прощальній промові Олексій Осійчук, селищний голова.
Оберемки квітів, заупокійні молитви, Державні стяги, звучання Державного Гімну, почесний військовий салют – це та маленька часточка шани, віддана Герою наостанок.
Спи спокійно, земляче! Світле ім’я солдата гранатометника стрілецької роти Кваснікевича назавжди увійшло в історію Захарівщини та України, як взірець для наслідування та приклад вірного служіння Україні.
