ВІЧНА СЛАВА
Цьогоріч десятого лютого 2026 року минає третя річниця з дня загибелі нашого юного земляка Гричука Дмитра Миколайовича (17.12.1999р-10.02.2023р). До лав ЗСУ Дмитро став 25.02.22р, із самих початків, не міг інакше. Не міг інакше, бо так вихований, бо понад усе любив родину, любив Україну. У війську став кулеметником у відділенні снайперів бойової частини. Брав участь у боях Миколаївського та Очаківського напрямку, показав себе як мужній, вправний боєць. Загинув у бою 10.02.2023р. на Донбасі у м. Авдіївка. Та земля поглинула стукіт його молодого серця, всотала його гарячу кров…
Це досі важкий і невимовний біль для матері, для дружини, донечки, сестрички. Болить дуже, болітиме довго… і чи заживуть рани… Це величезна втрата й для друзів, побратимів, однокласників, усієї громади. До останньої хвилини свого життя солдат Гричук був відданий військовій присязі на вірність Українському Народу.
Роки минають, а відсутність Дмитра відчувається великою втратою, нестачею його жартів і посмішок. Його мужність і самопожертва завжди будуть нагадувати нам, що він був справжнім героєм. Будемо пам’ятати Дмитра Миколайовича з гордістю та повагою і завжди будемо вдячні за його службу і жертовність.
Схилімо голови в жалобній молитві…
Вічна пам'ять і Слава Герою!
