Небезпека для озимого ріпаку: активізація стеблового прихованохоботника (Ceutorhynchus pallidactylus)
З настанням весняного потепління на посівах озимого ріпаку активізується один із найнебезпечніших шкідників — капустяний стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus pallidactylus). У цей період спостерігається його масовий вихід із місць зимівлі та заселення посівів, що може призвести до значних втрат урожаю.
Біологічні особливості шкідника
Капустяний стебловий прихованохоботник зимує у ґрунті та рослинних рештках. Ранньою весною, за середньодобової температури повітря +5…+7°C, жуки починають виходити та заселяти посіви ріпаку.
Живлячись, вони пошкоджують черешки листків і стебла, а самки відкладають яйця всередину тканин рослини. Личинки, що відроджуються, виїдають ходи в стеблах, що порушує сокорух і послаблює рослини.
Ознаки пошкодження
поява проколів і невеликих отворів на черешках;
викривлення та розтріскування стебел;
відставання рослин у рості;
вилягання та передчасне всихання;
зниження врожайності.
Економічна шкодочинність
За масового розвитку шкідника втрати врожаю можуть сягати 20–40%, особливо в умовах теплої та сухої весни.
Моніторинг посівів
Фермерам рекомендується:
регулярно обстежувати поля (особливо краї поля);
використовувати жовті чашки-пастки;
проводити облік жуків (економічний поріг шкодочинності — 1–2 жуки на рослину або 10 жуків на 10 рослин).
Заходи захисту
При перевищенні економічного порогу шкодочинності необхідно:
проводити обробку інсектицидами дозволеними до використання в Україні;
оптимально — у період масового виходу жуків (до відкладання яєць);
обробки проводити у безвітряну погоду, з дотриманням регламентів застосування препаратів.
Профілактика
дотримання сівозміни;
знищення рослинних решток;
оптимальні строки сівби;
просторове ізолювання посівів ріпаку.
Висновок
Своєчасний моніторинг і оперативне реагування на появу капустяного стеблового прихованохоботника дозволяє значно зменшити втрати врожаю озимого ріпаку. Особливу увагу слід приділяти ранньовесняному періоду, коли шкідник масово заселяє посіви.
Головний спеціаліст відділу карантину рослин
Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території Алла НІКУЛІНА